Куточок консервативного етатиста

Різні цікавості з історії та економіки країн світу

Головна > Цікаве про світ > США: шлях до могутності > Як Томас Джефферсон змінив свої погляди

Як Томас Джефферсон змінив свої погляди

або війна з Канадою 1812 року

середа 25 квітня 2018, Сергій Маркітаненко

Для того, аби Томас Джефферсон переглянув свої погляди на економіку знадобилася всього нічого: невдала війна з британською Канадою, яку американці затіяли у 1812 році.

План був наче непоганий - поки англійці по вуха влізли у війну з Наполеоном, тихенько звільнити їх від обтяжливих територій у Новому Світі.

Але все пішло трошки не так. Британці весело ганяли армію США по узбережжю, захоплювали торгові кораблі і топили американських каперів, і взагалі, розважалися як могли. Білий Дім і той спалили після зайняття столиці США, Вашингтону.

Коли ж ці військові забави британцям наскучили, вони погодилися на технічну нічию, що й зафіксували у мирному договорі 1814 року і продовжили займатися устроєм пост-Наполеонівської Європи.

Американська еліта була жорстко приголомшена результатами цієї невдалої війни.

Взнаки далося все: влада федерального уряду була ослаблена на користь урядів штатів і він не міг ефективно залучати ресурси, необхідні для ведення війни. Слабка промисловість, яка хоч якось жевріла у мирний час, практично зупинила постачання армії після введення морської блокади. Низька дисципліна та організація армії теж давалася взнаки. Хоча казав Джордж Вашингтон - "вільні люди мають бути не тільки озброєні, але й дисципліновані" - але все забули, коли дядька не стало.

Загалом дуже очікуваний результат, коли молодою країною країною два строки поспіль займався ліберал та прихильник вільної торгівлі Томас Джефферсон (1801-1809) та його послідовники.

Але палаючі міста та програні війни роблять дива, і геть незабаром Томас Джефферсон писав вже наступне:

... досвід навчив мене, що промисловість в край необхідна для як для нашої Незалежності [...] і якщо ті, хто підтримують мене в інших питання, будуть діяти так само і зараз, то ми не будемо купляти тканини [для флоту] закордоном, якщо є змога купити їх у ВЛАСНИХ ВИРОБНИКІВ НЕ ЗВАЖАЮЧИ НА ВАРТІСТЬ ...

Але на той момент важливість власної промисловості для збереження незалежності вже нікому не треба було доводити - на найближчі 15 років у Вашингтоні встановився консенсус щодо високих тарифів, субсидій виробникам і інвестиціям у інфраструктуру.

Лише у 1830х роках, коли запах гарі Білого дому стерся з пам’яті конгресменів та сенаторів, нові адепти вільної торгівлі посунули до влади. На цей раз з рабовласницького Півдня. Але то вже інша історія.

Попередній допис Наступний допис