Куточок консервативного етатиста

Різні цікавості з історії та економіки країн світу

Головна > Цікаве про світ > США: шлях до могутності > Як США стала найпотужнішою економікою світу. Частина 3 і остання.

Як США стала найпотужнішою економікою світу. Частина 3 і остання.

або Американська Школа Економіки

неділя 15 січня 2017, Сергій Маркітаненко

Абрахам Лінкольн почав діяти одразу після отримання повноважень. Середній розмір митних тарифів був збільшений в 3 рази, уряд почав будувати трансконтинентальну залізницю у Каліфорнію, а Казначейство отримало повноваження друкувати гроші без золотого забезпечення (greenbucks).

ТРИ ПРИНЦИПИ ШКОЛИ

Від часів Лінкольна американська економічна політика базувалася на трьох принципах:

1. Підтримка промисловості. Захист власної індустрії від закордонних конкурентів за допомогою митних тарифів.

2. Розвиток інфраструктури. Федеральний уряд активно фінансував розбудову морської інфраструктури та внутрішніх шляхів сполучення. Також активно регулював інфраструктуру приватну для того, аби вона відповідала потребам національного розвитку.

3. Розбудова фінансової системи. Центробанк використовував свою владу аби забезпечити кредитами реальний сектор, обмежуючи перетікання капіталу у спекулятивний сектор.

Чарльз Кері (Henry C. Carey), один із ідеологів національної економічної політики, радник Лінкольна, додав ще один пункти до цієї програми:

4. Розвиток науки та освіти. Уряд має сприяти доступності освіти через підтримку системи публічних шкіл та інвестувати у дослідження та науку через систему грантів та субсидій.

За наступника Лінкольна, президента Гранта, мито на імпорт промислової продукції досягли свого максимуму - середня ставка склала 57%. Грант обґрунтовував це так:

Протягом століть Англія покладалася на протекціонізм, розвивши його до крайнощів і отримала пристойний результат від нього. Не має ніяких сумнівів в тому, що саме цій політиці вона завдячує своїй могутності.

Сході погляди висловлювали і інші республіканські президенти, що один за одним обіймали найвищу посаду США протягом 30 років після Лінкольна. МакКінлі, 25 президент США, зазначав, що

... за вільної торгівлі багатство накопичується у торговців. За протекціонізму - у виробників. Америка - країна промисловців і що поганого в тому, що він дбає про інтереси всіє нації, а не лише однієї з верств ...

Ідеї, розроблені в кінці 18 сторіччя Александром Гамільтоном, використовувалися для розбудови країни аж до початку 20 століття.

Досягнення безперечні: вже у 1880х роках США стала найбільшою промисловою державою світу, обійшовши Англію і світовим лідером за рівнем життя на довгі десятиліття, допоки соціально -орієнтовані країни Європи не вирвались вперед у кінці 20 століття.

ЕВОЛЮЦІЯ ТА ПЕРЕХІД ДО ВІЛЬНОГО РИНКУ

Протекціонізм - хороша політика для розвитку промисловості. Але як тільки вона міцно стала на ноги і промисловці впевнено конкурують на зовнішніх ринках, то необхідність у ньому відпадає. Навпаки, замість сприяння, він починає пригнічувати розвиток країни.

Перші суттєві зміни почалися у 1913 році - замість Національного Банку створили Федеральну Резервну Систему і знизили тарифи до помірного рівня.

Наступна хвиля реформ розпочалася під час Великої Депресії. "Нова Політика" Рузвельта призвела до повної відміни захисної функції тарифів - їх замінили на державні субсидії.

Остаточно від ідей Американської Школи відмовилися у 1970х, за президентства Ніксона, коли значно скоротили рівень субсидій, а тарифи на імпорт досягли історичного мінімуму.

Країна упевнено рухалась до вільної торгівлі та відкритого ринку.

Попередній допис Наступний допис