Warning: Parameter 1 to Crayons_affichage_final() expected to be a reference, value given in /home/voltaire/volter.org/js/ecrire/inc/utils.php on line 199
Трошки про країни Азії - Куточок консервативного етатиста
Куточок консервативного етатиста

Різні цікавості з історії та економіки країн світу

Головна > How Asia Works > Чинники зростання > Трошки про країни Азії

Трошки про країни Азії

або короткий опис регіону

понеділок 17 жовтня 2016, Сергій Маркітаненко

Лише 7 країні, станом на початок 1997, мали темп економічного зростання не менше 7% протягом 25 років – Японія, КНР, Корейська Республіка, Тайвань, Малайзія, Індонезія і Таїланд.

У 60-70х роках здавалося, що кількість успішних країн буде більша. Хороші результати демонстрували країни Південної Америки, особливо Бразилія. Але боргова криза початку 1980х надійно поховала амбіції всього регіону, загнавши їх у два десятиліття стагнації.

А країни Північної та Південної Азії продовжували свій сталий розвиток незважаючи на кризи 1998 і 2008.

Найбільш доречним порівнянням з історії – індустріалізація Європи протягом 19 сторіччя, де також цілий регіон за відносно короткий термін сформувався як потужний промисловий комплекс.

Умовно країни регіону можна поділити наступним чином:

КРАЇНИ З ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЮ ЕКОНОМІКОЮ

Японія – яка почала модернізацію у середині 19 століття, єдина з країн регіону, що успішно пройшла трансформацію у пост-індустріальну стадію, але допоки не змогла побороти виклики такої економіки. Її економіка перебуває в стагнації останні два десятиліття.

Південна Корея - що почала модернізацію у 1961 році, подібно до Японії, наблизилась до пост-індустріальної економіки, алое на відміну від останньої більш вдало пристосовується до нових обставин і продовжує зростати.

ІНДУСТРІАЛЬНІ КРАЇНИ

Китайська народна республіка - почала модернізацію 1979 року, за корейським взірцем і має вагому успіхи. Але гігантські розміри не дають змогу китайцям забезпечувати рівномірний розвиток у масштабі всієї країни, тому найближчим часом перехід у пост-індустріальну стадію малоймовірний. Хоча китайці вміють дивувати.

Малайзія – почала політику індустріалізації у 1981 році за корейським зразком. Хоч вони досягли значних успіхів, але відмінності у реалізації внутрішньої політики не дали змоги вийти на рівень КОРЕЇ.

АГРАРНО-ІНДУСТРІАЛЬНІ КРАЇНИ

Індонезія – спроби модернізації у 70х роках за корейським сценарієм закінчились невдало. Наразі більша частина експорту країни – сировина.

Таїланд – незважаючи на успіхи у залученні іноземних інвесторів, і значну частку готової продукції у експорті, Таїладну не вдалося стати промисловою країно.

Філліпіни – найбідніша країна цієї групи країн. Реальні кроки до модернізації за корейським сценарієм не проводилися, йшла швидше імітація фундаментальних реформ з закономірним результатом.

ІНШІ КРАЇНИ

В’єтнам – наразі тільки почав свій модернізацій ний шлях, тому за показниками суттєво відстає від інших країн групи, але має хороший темп зростання.

Бангладеш, Лаос, Камбоджа, М’янма, Папуа-Нова Гвінея з різних причин не спромоглися до якоїсь послідовної адекватної політики розвитку економіки, наразі їх перспективи незрозумілі і приділяти їм часу ми не будемо.

І ОФШОРИ

Гонконг і Сінгапур – сервісно-фінансові центри Азії, не зважаючи на високій рівень життя і економічні успіхи, їх не коректно порівнювати з з іншими державами.

ПРИЧИНИ УСПІХІВ ТА НЕВДАЧ

Не зважаючи на те, що всі країни почали свою розбудову з приблизно однакового рівня економічного розвитку (за виключенням лише Японії) – вони досягли різних результаті у розбудові власних економік.

Лише ті країни, що:

  • Провели заохочувальну аграрну реформу і створили потужний клас дрібних фермерів.
  • Розвивали власну промисловість, захистивши ринок від іноземної конкуренції нехтуючи принципом laissez faire, та вимагаючи від бізнесу конкурувати на світовому ринку
  • Регулюванням фінансової сфери, скерували всі нагальні ресурси у розвиток економіки

Досягли довготривалого і стабільного результату у розвитку своєї країни. В першу чергу це Японія, Тайвань, Корея. Країни, які не змогли в повному обсязі реалізувати цю концепцію відстали у розвитку від лідерів ( Малайзія, Індонезія). Країни, які не пробували рухатися послідовно за цим планом або рухалися хаотично наразі є найбіднішими країнами регіону (Філіппіни).

У перших частинах переказу книги Joe Studwell “How Asia Works” я виклав деякі аспекти індустріалізації Кореї та Малайзії (див. перший комент).

В наступних частинах буде оповідь про те:

  • як Мао впровадив радикальну ринкову реформу у 1948 році
  • українця, що фундаментально змінив всю Азію
  • та багато чого іншого

Див. онлайн : Обговорення у Фейсбуку