Куточок консервативного етатиста

Різні цікавості з історії та економіки країн світу

Головна > Цікаве про світ > Країни світу > Причини війни у Сирії (без конспірології)

Причини війни у Сирії (без конспірології)

або чому не варто ігнорувати потреби селянства

неділя 6 листопада 2016, Сергій Маркітаненко

Загалом люди, що виросли у місті, не дуже добре розуміють вплив і важливість сільського населення для нормального розвитку країни. Допоки не стає занадто пізно.

Ми можемо припустити, що Башар Ассад, який навчався в елітних навчальних закладах Дамаску й стажувався закордоном, теж має таку ваду.

Його батько, Хафез Ассад, прийшов до влади у 1960х під час військового перевороту партії БААС. Розпочата партією аграрна реформа, не зважаючи на багато недоліків, все ж зрушила вгору продуктивність сільського господарства і забезпечила підтримку партії БААС серед селян на декілька наступних десятиліть.

Також треба прийняти до уваги демографію – на початок громадянської війни приблизно 50% населення проживала у сільській місцевості, а в агросекторі робило приблизно 20% працездатного населення.

Значна частка сучасного міського населення – це вихідці з села у першому чи другому поколінні. Також Сирія, як і інші арабські країни, наразі переживає демографічний бум – швидке зростання населення і домінування молоді в структурі населення.

Зважаючи на особливості клімату Сирії, посуха – регулярний гість у тамтешніх селян. Щоб пом’якшити її руйнівний вплив на господарства та підтримати власного виробника, діяла державна система допомоги та підтримки.

Більшість інвестицій уряд направляв на вирощування бавовни, яка посідала важливе місце у експортному балансі країни. Фермери, що займалися іншими культурами, часто мали боротися з труднощами самостійно.

Але через цікаву особливість аграрної реформи – селяни часто не мали права продавати землю чи отримувати кредити під заставу – не могли залучити зовнішнє інвестування, і загалом корумпованість та бюрократія виконавчих структур сильно ускладнювали виживання.

І тут РАПТОВО, 2006 року, почалася п’ятирічна Велика Посуха, найсильніша у регіоні за останні 900 років. Уряд почав розробляти плани боротьби з наслідками, але за 4 роки не зміг розробити їх до кінця, не те що впровадити.

Крім браку фінансової допомоги селянству, ситуацію погіршувала підвищена увага до вирощування бавовни. Крім прямих дотацій виробники отримували ще й перевагу у забезпечені водою. Але застарілі іррігаційні системи призводили до втрат приблизно 25% води через випаровування. Це був потужний удар по всьому агросектору.

Перші тривожні доповіді з’явилися вже 2008 року. Представник ООН Abdullah bin Yehia у своєму звіті зазначив

ПРИЧИНИ СИРІЙСЬКОЇ ВІЙНИ (без конспірології), допомогу з боку міжнародних організації на суму у $20 000 000. Допомога має бути призначена на оновлення насіннєвого фонду, техніки і розбудову більш ефективних систем зрошення.
За умови відсутності такої допомоги тисячі фермері втратять своє майно і будуть змушені полишити власні домівки. Це неминуче призведе до великої політичної нестабільності».

Але допомога не надійшла. Фермери розорювалися та перебиралися у міста, де їх чекало безробіття та злидні. Зазвичай, селянство, то є найменш освічена верства населення, а бідне селянство - соціальна база для популістів всіх видів. Країна перетворилася на бочку з добре висушеним порохом і вибух став неминучим.

Демографічний бум, забезпечив паливом вогонь війни на довгих п’ять років і судячи з останніх новин – його вистачить ще надовго.

А лишень керівництво трошки недооцінило важливість селянства для країни.

Приклад Сирії є наочною ілюстрацією тези - без успішного сільського господарства неможливо розбудувати успішну країну.

А проблемне сільське господарство в будь-який момент может перекреслити всі поточні успіхи будь-якої держави.


Див. онлайн : Обговорення у Фейсбуку


Література

Наступний допис