Куточок консервативного етатиста

Різні цікавості з історії та економіки країн світу

Головна > Публіцистика > Піткернійська мова

Піткернійська мова

або друга історія про островів Піткерн

п’ятниця 7 вересня 2018, Сергій Маркітаненко

Якщо раптом ззаду чується «Whata way ye?» то це не ламана англійська, як можна спершу подумати, а піткернська мова . І на міжнародну перекладається як «How are you?».

Навіщо кільком десяткам жителів острова Піткерн знадобилася своя мова - невідомо, мабуть завелась сама по собі, прижилася на острові, а потім шкода стало виганяти.

Коли вони розмовляють, то наче все зрозуміло, але кожне слово велика загадка є. Вгадав все речення, але не зміг назвати жодного слова – це саме про них.

Наприклад, вони кажуть «Lebbe!» замість «Let it be!», «I nor believe» замість «I don’t think so», «About ye gwen?» замість «Where are you going?».

Перші кроки у створені піткернійської мови зробили матроси корабля ЇЇ Величності «Баутні» у далекому 1789 році. Їм трошки набридли складнощі та труднощі військово морської служби і вони відправили свого капітана у екзиль, видавши йому баркас і пробурмотівши «нехай щастить» на дорогу.

Бунтівники направили свій корабель на на Таїті, де завантажилися жінками та чоловічим населенням у якості рабів, почали шукати надійної схованки від неминучої помсти британського флоту.

Схованку вони знайшли саме на острові Піткерн, де за їх не мали б шукати. Для кращого маскування бунтівники навіть затопили свій корабель, відрізавши собі будь який шлях назад, зайнялися мовотвором, бо мовне питання постало у повний зріст.

Моряки не сильно розумілися на таїтянській, таїтяни приблизно так само розуміли англійську і у результаті вийшла пекельна суміш англійської портової лексика 18 століття на основі гаїтянської граматики.

Не могла не вплинути на мову і єдина книга, що була на кораблі - Біблія у King James Edition. ЇЇ априкладна цінність була неочевидна і моряки її засунули в якусь дальню скриню на довгі десять років.

За цей час поганенький алкоголь, п’яні бійки, розбрат та сварки скоротили чоловіче населення острова до одного Джона Адамса. Всі інші померли від отруєння свинцем у скроню чи сталлю у м’які тканини. Хлопці весело проводили канікули на острові.

Крім Джона Адамса на острові лишилися жінки, діти від його менш живучих товаришів і свині. І він зрозумів, що так далі жити звичайно можна, але дуже небезпечно. Ще трошки і байстрюки підростуть та відправлять його до всього товариства, на вічну стоянку до капітана Флінта.

Тому довелося терміново розшукувати Біблію та розказувати підростаючому поколінню базові засади суспільного життя – «вбивати людей погано, а дбати про єдиного батька – добре». Йому вдалося цілком мирно прожити наступні 30 років і померти у власною смертю, а піткернська мова збагатилася численними архаїзмами Біблії Короля Якоба.

Пізніше релігія ще раз лишила свій відтиск на лексиці піткернців, коли на острів заскочив пастор Адвентистів Сьомого Дня. Чи то через брак розваг, чи то просто аби не засмучувати першого гостя за багато років, але незабаром жителі перейшли у його віру, а мова збагатилася ще й оборотами та фразеологізмами адвентистів.

Адвентистка віра призвела до екологічної катастрофи у масштабах острова – довелося відправити у екзиль всіх свиней, як тварюк нечестивих та підозрілих з точки зору нової віри. І щоб двічі не вставати і вихідний перенесли з неділі на суботу, звичай, який зберігся і до наших днів.

А ще в наші дні піткернською почали писати книги. Найвідомішу написала Меральда Уоррен - «Mi Base side orn Pitcairn / My Favourite place on Pitcairn / Мої улюблені місця Піткерну », збірка поезії. В принципі і весь перелік.

Бо друга книга - геть не книга у звичному розумінні, а лише розділ у путівнику для туристів – найбільш вживані фрази діалекту. А останній у переліку піткернійської літератури – це місцева кулінарна книга, яку написала та сама Меральда Уоррен. Хоч і книга написана англійською, в ній зустрічаються окремі піткернійські слова.

Те, що саме Меральда Уоррен стала найбільш активним автором острова Піткерн легко пояснити з огляду на її посаду. Вона працювала начальником поліції та єдиним поліцейським на острові щонайменше 50 років.

Але з правопорушеннями в ті 50 років кепсько, точніше – ніяк. І вся її робота звелась видачі водійських посвідчень та штампування паспортів туристам про перетин кордону. Ну і книжки писала. Так само напружено, як і працювала, по одній книзі кожні чверть століття.

Бібліографічне розмаїття в цілому робить піткернську мову дуже принадливою для школярів. Крім того, що не існує жодного підручника – ніяких вправ у класі та домашніх робіт , також не існує і правопису. Отже, що б ви не написали піткернською – це буде написано правильно!

Ось така вона, піткернська мова, яка досі являє собою суміш портової англійської 18 століття, з таїтянською граматикою, запозиченнями з Holy Bible King James Edition та книги адвентистів «Докази Писання та історії про друге пришестя Христа в 1843 році, викладені в огляді доповідей».

Попередній допис Наступний допис