Куточок консервативного етатиста

Різні цікавості з історії та економіки країн світу

Головна > Цікаве про світ > Країни світу > Пірати Карибського Моря

Пірати Карибського Моря

чи Гаїті, МВФ, субсидії та рис.

понеділок 5 грудня 2016, Сергій Маркітаненко

2010 року екс-президент США Білл Клінтон вибачився перед фермерами Гаїті, маленької країни у Карибському морі за злидні та бідність, що спричинила політика США в цій країні.

Історія почалася у 1995 року, коли десант співробітників МВФ та Всесвітнього Банку прилетів допомагати розвивати економіку цієї бідної країни.

Вони призначили стандартний набір заходів, які прописують всім – зменшення бюджетних витрат та лібералізація зовнішньої торгівлі.

Уряд Гаїті швидко почав діяти за рецептами. Довгий час на острові діяли захисні мита на імпорт сільськогосподарської продукції, ставки коливалися від 35% до 50%. З 1995 року їх зменшили у десь разів - до 3%.

Вони б ще з радістю скасували б субсидії фермерам чи пільги в оподаткуванні, але через загальну бідність країни їх просто не існувало.

Буквально за рік статус Гаїті змінився з «найбіднішої країни Карибського басейну» до «найбіднішої країни Карибського басейну з найбільш відкритою економікою». Беззаперечна перемога.

Розробляючи рецепти для гаїтянської економіки, співробітники МВФ чомусь не взяли до уваги, що поряд знаходиться інша країна з розвинутим агросектором і потужним аграрним лобі.

Сполучені Штати Америки.

Центром рисової галузі США є штат Арканзас, в якому вирощується більше половини від загального обсягу цієї культури в країні. В місті Штутгарт (Stuttgart) розташовані два найбільших у світі рисових млини, які переробляють до 40% вирощеного рису.

Цікаво, що млинами володіє сільськогосподарський кооператив, що об’єднує приблизно 9 000 американських фермерів.

JPEG - 53.4 кб
Рисові поля Арканзасу
JPEG - 22.9 кб
Dow Brantley III

У 2013 році, родина фермера Dow Brantley вже понад 100 років володіє фермою коло містечка Fayetteville. Загальна площа складає 1200 гектар (прямокутник розмірами 3 на 4 км). Основну роботу на полях виконують 13 автоматизованих тракторів, що керуються за допомогою GPS. Поля обладнані системою автоматичного поливу та іригації, внесення добрив та хім. захисту відбувається за допомогою безпілотників.

Автоматизація та новітні технології дають змогу залучати лише 3 найманих робітників для постійної роботи на фермі. Правда, сам Dow працює свої фермерські 12 годин на день, разом з батьком.

Завдяки таким сучасним фермам США з початку 1970х років стала потужним гравцем на світовому ринку рису. Вирощуючи лише 2% від світового виробництва, країна стабільно входить у 5 найбільших експортерів, монопольно домінуючи на ринках Латинської Америки.

Але незважаючи на цю технологічну потужність, сільське господарство Арканзасу є постійним утримувачем субсидій з бюджету США – приблизно $ 300 мільйонів щорічно.

Гаїті

JPEG - 452.6 кб
Рисові поля Гаїті

На відміну від американців, на Гаїті рисові поля обробляють переважно вручну. Через брак капіталу, інфраструктури та державної підтримки місцеві фермери не мають змоги залучати сучасні технології.

Та допоки діяли захисні тарифи - американський рис, навіть з дотаціями, не міг захопити гаїтянський ринок. Але як тільки, за порадою міжнародних лібералів, уряд їх скасував, то на ринок посунула лавина субсідованого американського рису.

Хоча населення міст наче й виграло від здешевлення харчування, але це стало потужним ударом для місцевого селянства.

Фермери зіткнулися з падінням доходів, що унеможливило накопичення власного капіталу для інвестицій у виробництво. Врожайність, що потроху зростала з початку 80х перестали рости, а обсяги виробництва рису – почали зменшуватися.

Гаїті – аграрна країна, добробут значної частини населення залежить від сільського господарства. Тому покращення нікого не минуло.

Підсумки

Заваливши ринок дешевим рисом США фактично знищили перспективи для розвитку більш ефективного сільського господарства. Великі обсяги імпорту пробили діру у зовнішньо торговому балансі – і в кращих традиціях країн третього світу, валюта, зароблена експортом витрачається на наповнення полиць супермаркетів.

Політики відкритості внутрішнього ринку не призвела за 20 років до помітного чи суттєвого зростання економіки країни.

За той самий проміжок часу, але раніше, Тайвань, під керівництвом Чан Кайші, за той же строк добився більш вагомих результатів. Базуючи внутрішню політику на державній підтримці малих фермерів та захисту їх від потужних іноземних компаній, уряд Тайваню спромігся сформувати ресурс для створення власної промислової бази. Впевнено перетворивши країну спершу на аграрно- промислову, потім на індустріальну.

Як зазначалося раніше, лібералізм у зовнішній торгівлі не в змозі забезпечити успішне перетворення та розвиток аграрної країни до більш більш розвинутої і складної економіки.

В випадку України, розуміючи аграрний потенціал нашої країни, МВФ продавила зняття податкових пільг з наших сільгосп. виробників, чим погіршила конкурентні умови для наших підприємців.

Зараз планується відновлення системи пільг, але як завжди – поламати легше, ніж збудувати заново. Тому чекаємо корупційних скандалів, преференцій друзям та інших подробиць нашого повсякденного життя.

І так, 2010 року Білл Клінтон повинився за бідність у Гаїті. Конгресмени США розчулилися, витерли сльози і проголосували за продовження субсидування власного селянства.

Бо всі ці ідеї вільної торгівлі та невтручання держави –цікава забавка для ідеалістів А конгресмени вирішують конкретні питання своїх виборців –робочі місця, експорт, захоплення ринків збуту і тому подібне.


Див. онлайн : Обговорення у Фейсбуку


Література

Попередній допис Наступний допис