Куточок консервативного етатиста

Різні цікавості з історії та економіки країн світу

Головна > Публіцистика > Одного разу МЕРТ вирішив зайнятися реформами

Одного разу МЕРТ вирішив зайнятися реформами

або про скасування книги скарг

четвер 27 вересня 2018, Сергій Маркітаненко

У міністерстві економічного розвитку України зачесалось реформаторство - значить скоро Новий рік і потрібна перемога. А значить треба щось рехформірувать, що б у рейтингу Doing Business піднятися ще на три сходинки і відзвітувати партії та народу, як тяжко відбувається битва за врожай, точніше за реформи.

Звичайно, реформувати нам є що, ось наприклад оформлення пакету експортних документів в нас займає 96 годин, а у країнах Західної Європи 12.

Підключення нового підприємства до енергомережі - майже 300 днів проти 80 у країнах OECD.

Та і взагалі, є над чим працювати - виконання контрактів 82 місце, захист прав мінорних акціонерів - 81 місце, реєстрація власності - 64.

Шкода немає показнику "убереження власності від підробок у реєстрі власників", бо там теж є над чим працювати.

Не кажучи вже про аваковську службу статистики, які прекрасно вміють реєструвати злочини, але у розкриття ще не навчилися. Але це вже лірика.

Як ми бачимо - фронт роботи у нас нескінченний і прекрасним людям є чим зайнятися, коли в них чешуться реформи.

Але тут дає взнаки радянська спадщина нашого молодого чиновницького апарату. Звичайно, ніхто ніяким підключенням до електромереж не займається і оформлення експортних документів теж якось мимо.

Якби так щось робити, аби нічого не робити і лише красиво звітувати. Тому у МЕРТі вирішили скасувати книги скарг у магазині.

Як прекрасно можна відзвітувати про це велике досягнення. Інфографіки, презентації, а потім ще може й грант дадуть на моніторинг наслідків.

Посполиті, коли дізналися про чергове покращення, спитали в рехформаторів - добре, а що буде замість?

Рехформатори з ходу послали посполитих у загальновідомому напрямку, тобто вирішувати суперечки у судовому порядку.

Класна реформаторська тєма - піднімаємо судовий збір до 1 000 гривень, робимо обов’язковими послуги адвоката, а потім запрошує посполитих вирішувати суперечки у суді: три роки очікуємо поки суд винесе рішення, два роки - поки ту ухвалу надрукують, а потім ще років п’ять поки рішення суду виконають.

Тому посполиті почали тупо з реформаторів ржати. Ті скривили морду і почали розказувати, що та книга скарг нікому не потрібна і взагалі атавізм радянського періоду.

І тут людей порвало. Було б добре, якби нашим реформаторам крім різних МБА і інших розумних речей, ще хоч щось розказували про країну, яку вони реформуюють. Дуже корисно для реформ.

Що блокування пдв накладних - це реальна проблема, підключення для інженерних мереж - реальна проблема, суди -реальна проблема.

А книга скарг - це не проблема, це поржати директору з того які оригінальні ідеї приходять в голову покупцям і як на це реагують його підлеглі. По вартості приблизно як річна передплата на журнал "Перець", який правда не випускають.

В общем, щоб його таке зробити аби нічого не міняти і потім красиво звітувати - це девіз нашого МЕРТу.

А посилання на тред рехформаторів з народом, де перших знайомлять з реаліями життя у країні, у першому коменті.

Попередній допис