Куточок консервативного етатиста

Різні цікавості з історії та економіки країн світу

Головна > Цікаве про світ > Нарис з визвольної боротьби греків кіпріотів 1955-1959

Нарис з визвольної боротьби греків кіпріотів 1955-1959

або ж невелика оповідь про ЕОКА

середа 5 червня 2019, Сергій Маркітаненко

Аби проілюструвати незламний дух греків кіпріотів у боротьбі з британською колоніальною владою, Андреас Варнавас наводить два випадки, коли батьки втратили дітей.

Власне історії були опубліковані у книжці Psillita-Ioannou P. 1996 "Οι Ηρωομάρτυρες της ΕΟΚΑ" [The Martyred Heroes of EOKA / Полеглі герої ЕОКА]. Nikosia: SIMAE, яка швидше за все є патріотично - пропагандистським виданням, до інформації з якої варто ставитися з деякою обережністю.

Кожні 40 днів я відаю сина моїй Батьківщині

Флоренза Карйоу (Flourentza Karyou), мати двох полеглих повстанців ЕОКА - братів Андреаса та Георгіоса Каріосів (Andreas and Georgios Karyos).

Андреас - один з чотирьох бойовиків , які героїчно загинули під час бою коло Ліопетрі, 2 вересня 1958 року. 19 жовтня того ж року його брат, Георгіос, отримав смертельне поранення у сутичці з британськими солдатами коло селища Астрометріс і 28 жовтня 1958 помер у лікарні міста Нікосія.

Під час поховання свого другого сина мати не лементувала і не плакала, вона поводилась крижано спокійно. Вона провела свою дитину в останій шлях зі словами:

Кожні 40 днів я віддаю сина моїй Батьківщині сподіваючись, що незабаром вона отримає свободу.

Останній загиблий

Георгіос та Анастасія Ротсидес (Georgios and Anastasia Rotsides) були батьками Савваса Ротсидеса, бійця ЕОКА який став останнім вбитим повстанцем за час визвольних змагань.

Вони дізналися про смерть сина 25 листопада 1958, в той же день вони забрали тіло, перевдягли його у нарядний весільний одяг і вирушили на поховання. Провести героя в останній шлях зібралося чимало жителів його селища, батьки попросили під час церемонії у церкві видзвонювали радісні мелодії, як на Великдень чи Різдво.

Ці два приклади ілюструють моральну стійкість звичайних жителів Кіпру, які боролися за свободу острова. Очільник повстанців генерал Гривас писав:

Дуже рідко в історії звичайні люди долали таку велику і шляхетну задачу, випробування на шляху до якої постійно зростала під тиском супротивника.


Героїзація смерті та жертвоприношення заради нації чи батьківщини - улюблені мотиви будь якого націоналістичного епосу, втім, зважаючи на запеклість боротьби націоналістів-кіпріотів за возз’єднання з Грецією, якщо й в цих історіях і біло перебільшення, то не на багато.

На фото - пам’ятник 4 бійцям ЕОКА, що загинули у Ліопетрі

Попередній допис