Куточок консервативного етатиста

Різні цікавості з історії та економіки країн світу

Головна > Цікаве про світ > США: шлях до могутності > Чому американці повстали проти Британії

Чому американці повстали проти Британії

чи трошки про британський протекціонізм

четвер 26 квітня 2018, Сергій Маркітаненко

Складно уявити щось більш міфологізоване в нас, ніж історія США. Наприклад, люблять говорити, що Війна за Незалежність почалась через податки. Наче воно й так, але зовсім не так.

А почалось все у 1651 році, майже за 150 років до підписання Декларації про Незалежність.

Товариш Кромвель, вождь британської буржуазної революції, не мав іншого вибору, аби виражати інтереси цієї самої буржуазії і усіляко сприяти англійському бізнесу розвиватися та конкурувати на іноземних ринках.

Адам Сміт тоді ще не народився, ідеї відкритих ринків та вільної торгівлі були в глибокому маргінезі, отже ніщо не могло завадити Британії обрати вірний шлях розвитку. Що вони і зробили.

У 1651 році був прийнятий Навігаційний акт, який фактично заборонив іноземним кораблям торгувати в портах Британії та її колоніях (1660) і створив потужну преференцію англійському торговому флоту. Це був настільки сильний удар по європейському лідеру - Голландії, що призвів до війни .

Звичайно, прихильники вільної торгівлі пробували заднім числом потям пояснити, якої непоправної шкоди наніс Навігаційний акт британській потузі, але факт лишається фактом - спершу голландська торгова, а потім і промислова гегемонія біла підірвана. І потужний конкурент за кілька десятків років перестав становити серйозну загрозу. А сам Навігаційний акт був скасований лише за 200 років, у 1849.

Жителям північноамериканських колоній цей закон теж приніс не менше "радості" ніж голландцям. Відтепер колоністи могли вести свою торгівлю лише через британські порти. Будь який товар, що направлявся в колонії чи з колоній, спершу потрапляв до Англії, де розвантажувався, розмитнювався, оподатковувався і реекспортувався далі, у кінцевий пункт призначення.

Але на цьому британці не спинилися - уряд регулярно забороняв експорт тих товарів зі колоній, що могли конкурувати з англійськими виробниками. Наприклад, Wool Act фактично знищив виробництво вовняної пряжі та шерсті у Ірландії та не дав виникнути цій галузі у північноамериканських колоніях.

Як тільки американські виробники хутряних капелюхів почали становити загрозу британським, англійський уряд прийняв чергові обмеження (1732) - заборону експорту капелюхів в інші країни чи колонії, знищивши виробництво як в Америці, так і у Ірландії.

А у 1750 році британці ввели обмеження на імпорт переробного чавуну з колоній, сильно обмеживши можливості подальшого розвитку металургійної галузі в колоніях.

Усіляко обмежуючи будь яке промислове виробництво у колоніях, британці усіляко стимулювали експорт сировини у метрополію. Нульове мита на імпорт необробленої вовни, прядива коноплі та дерева, а крім цього - ще й прямі субсидії та винагороди постачальникам.

Британці методично йшли до своє мети - колонії мали постачати сировину і бути ринком збуту промислових товарів.

Обмеження та регулювання зачіпали не тільки сферу торгівлі, але й створювали перепони для отримання технологій у колоніях.

Закон 1719 року заборонив еміграцію кваліфікованим робітникам, особливо які працювали у виробництві тканин та металургії. За спробу здійснити найм британського робітника закордон передбачалося тюремне ув’язнення та штраф. А сам робітник, якщо він не повертався із закордону через 6 місяців потрапляв під конфіскацію майна та втрачав британське підданство.

У 1750 році новий закон заборонив експорт прядильного обладнання та обладнання для вирбництва шовкової тканини в будь-які колонії чи країни світу.

Наступні правки у 1781 та 1785 роках повністю заборонили будь яких промислових машин, верстатів та обладнання - Британія стала беззаперечним промисловим лідером світу і користувалася всіма засобами аби пригальмувати розвиток конкуренції у інших країнах світу.

Еміграційні обмеження для робітників були скасовані лише через 106 років, у 1825. Навігаційний акт та заборону на експорт машинерії скасували лише у 1849.

Після 200 років підготовки, коли економічній та потузі Британії не було рівних у світі - країна почала ставати на рейки економічного лібералізму, використовуючи ідеологію відкритого ринку для ще більшого просування своїх товарів у світі.

Тому не дивно, що Америка повстала проти Британії. І привід для повстання був далеко не податки чи високі ціни на промислові товари. У британській системі світу жителям північноамериканських колоній була відведена приблизно така сама роль, як китайським опіумним наркоманам - слухняно купляти британські товари в обмін на грубу необроблену сировину. Британці забирали в американців не гроші, вони крали їх майбутнє.

А з цим вже змиритися було неможливо. Але то вже інша історія.

Попередній допис